Вперше вивчено вміст комплексу важких металів (свинцю, кадмію, хрому, нікелю, ртуті, цинку, міді) у біосубстратах вагітних (крові, плаценті) і новонароджених (пуповинній крові) за синдрому затримки розвитку плода. Проаналізовано особливості соматичного й акушерсько-гінекологічного анамнезу породіль з малою масою плода, виділено такі, що можуть бути критерієм для виділення групи ризику вагітних за розвитком даного ускладнення. Вперше встановлено взаємозв'язок комплексного впливу важких металів на перебіг вагітності та пологів, стан плода та новонародженого за синдромом затримки розвитку плода. Доповнено дані, що характеризують вплив важких металів на гемодинаміку та гормональну функцію фетоплацентарної системи. Розроблено критерії визначення негативного впливу важких металів на стан фетоплацентарного комплексу. Встановлено метод профілактики та лікування плацентарної дисфункції за умов впливу важких металів, який доповнює загальноприйняті методи лікування даної патології. Одержані дані поглиблюють розуміння патогенетичних механізмів, що є основою гіпотрофії плода, спричиненої впливом важких і токсичних металів (надлишок ксенобіотичних і дефіцит есенціальних металів).

  Скачати повний текст